Вход

Забыли пароль?

Последние темы
» РАЙ – ДУГА ВІЧНОГО ЖИТТЯ
Пт Дек 07, 2018 2:03 pm автор Сергей29

» БАТЬКИ, МИ ЖДЕМО ВАС НА ЗЕМЛЮ
Вт Сен 25, 2018 4:11 pm автор Сергей29

» Вкусная еда
Пт Июл 13, 2018 10:40 pm автор mimimi

» БО З НАМИ БОГ
Вт Апр 11, 2017 1:57 pm автор Сергей29

» БО З НАМИ БОГ
Вт Апр 11, 2017 1:56 pm автор Сергей29

» ПРОРОЧЕСТВО ДЛЯ ПРОПОВЕДНИКОВ
Вт Апр 11, 2017 1:55 pm автор Сергей29

» ВІЧНЕ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ
Ср Авг 24, 2016 4:07 pm автор Сергей29

» ВСЕГДА МОЛИСЬ! И БУДЕШЬ ТЫ В ПОБЕДЕ! стихи ХВЕ/Камаскина
Вт Июн 14, 2016 7:27 pm автор svetzaveta

» Христианские стихи о Духе Святом, Пятидесятнице - автор Камаскина С.
Вт Июн 14, 2016 7:17 pm автор svetzaveta

Партнеры

Сотворение. Эволюция. Динозавры. Возраст Земли. Всемирный потоп. Библия. Семинар Кента Ховинда бесплатно.

аборт, контрацепция, мини аборт


Христианское Видео и mp3 OnLine

Библия онлайн

Качественный хостинг
Hosting Ukraine
Статистика

Рейтинг@Mail.ru


РАЙ – ДУГА ВІЧНОГО ЖИТТЯ

Перейти вниз

РАЙ – ДУГА ВІЧНОГО ЖИТТЯ

Сообщение  Сергей29 в Пт Дек 07, 2018 2:03 pm

РАЙ – ДУГА ВІЧНОГО ЖИТТЯ

Я Господь, це – Моє ім’я, і не дам слави Моєї іншому і хвали Моєї ідолам. Ось, передвіщене раніше збулося, і нове Я звіщу; перш ніж воно відбудеться, Я звіщу вам. (Іс. 42:8-9)

Земля Тобі щось хоче розказати,
Узявши все із продовж всіх віків.
Тебе і Батьком і Отцем назвати,
Еммануїлом, Єговою, Саваофом,
Христом, що вічне нам життя вручив.

Почувши тож запрошення Твоє,
Що Ангел для землі так сповіщає.
Весільна вечеря: «Бажаючих усіх Бог жде»
І у нас до Тебе Боже, також слово є.

На розмову довгу ми не маємо надії,
Ти ж Сам сказав: «Часу уже нема».
Тобі, наш Батьку, хочем нагадати,
Обітниці, обітниці Твого буття.

Із перших слів розмови із Тобою,
Прости, якщо почуєш те, що не хотів почуть.
Але ж ми від великого жалю і болю,
Лише з Тобою хочем говорить.

Ти знаєш правду, що з Адамом, Боже,
Поєднані на віки ми.
Якщо Адаму Ти сказав: «Ти є один із Нас»,
То і нас тепер такий чекає час.

Еммануїле, в розмові з Ноєм,
Ти міняв серцеві помисли Свої.
Сказав же твердо, що уже ніколи,
Не перестанете ви сіяти і жати на землі.

О Саваоф, яка величність в цьому слові і сила,
Яка любов о серця у Тебе до нас.
Лиш би віра наша це носила,
Літо й зиму, день і ніч благословлять.

Час іде, а зупинитись нам не до вподоби,
Які ж бо заповіту Ти сказав слова.
Якщо веселку в хмарі Я побачу,
То вічно жити має ця земля.

Згадай, згадай, ми просимо в сльозах, в молитві,
А може Ти заснув, нехай розбудить Тебе клич.
Твоїх же слів величність,
Назавжди ж землю Авраму Ти припоручив.

Чи ж зможеш зрадити Ти друга? Ні.
Бо ж нас Ти цього також вчиш.
Так Аврам же думав й вірив,
Бог же сильний з мертвих воскресить.

Згадай до Якова любов Свою незмінну,
Ніщо людське її не відняло.
Руки й шию приховав йому в козячу шкіру,
І батькове благословення на чоло лягло.

І гнівом брата вигнаний із дому,
У сні по край дороги ліг.
Обіцянку Тобою дану Боже,
Про землю цю на віки Він зберіг.

Пройшли дні і ночі, і роки минули,
Благословенна земля до себе все манила.
А в голові все відголосся слів,
Батькове благословення і братів гнів.

Повіривши обіцянці Твоїй,
Яків вступив в нерівний бій.
Отримав те чітке благословіння,
І знак Ізраїлю для вічного спасіння.

Життя земне ішло і вирувало,
Воля Твоя у всьому відбувалась.
Ангели отримавши повелінь сповна,
Все поспішали виконати до назначеного дня.

Робота Духа неупинно йшла,
Премудрість відшукала нові імена.
Енох, Ісак, Мойсей, Арон, Финес, Ісус Навин і Хелен,    
Самуїл, Давид, Соломон, Ілля, Єлисей, Єзекія, Ісая.
Одним Ти славу дав, а другим гнів,
Щоб прихилити аж до Своїх ніг.

Але закон, як блискавка із неба,
За одну провину косив як треба.
І Батько бачив з висоти,
Що самому належить уже прийти.

Не довго думав і не довго Ти вагався,
В Сині Своєму прийти зібрався.
В Йому Одному, як у Собі Самому,
Небо й землю з’єднати, смерті ходу не дати.

Батьку, голос Твій: «Ось Отрок Мій,
Якого Я держу за руку.
Благоволить душа Моя до Нього,
І Дух на Нього покладу, щоб суд став до ладу».

О, Єгово наш, Твоя обіцянка збулася,
Христова слава по землі неслася.
В Йому сховав Ти тайну не одну.
І силу воскресіння, як волю Свою.

Ти перше відмінив, але його не знищив,
Стояти буде аж до самого кінця.
Бо перше й друге то Твоє творіння,
Це біль Твоя, Твоя любов, Твоє життя.

Христос в Собі з’єднав закон і благодать,
І ми це будемо Тобі нагадувать.
Знамення це Ти вже в хмарах бачиш,
І здавна всім про це тлумачиш.

Хмари в небі, як ті віри,
Землю дощем одна вмиває.
Друга сонце в спеку закриває,
Третя ж веселкою Тебе стрічає.

Батьку, Ти ж побач, все збувається,
Що давно хотів побачить Ти.
Небо із землею вже зливається,
Буде як на небі так і на землі.

Мир і злагода у Дусі, в вірах,
І любов братерська на землі.
То лиш часточка знамення,
Що хотів побачить Ти.

Вернись в минулий час, він недалеко,
Коли Ти Сина в небесах стрічав.
А Дух Святий з небес злетівши,
Чекаючих Твою обітницю вітав.

Вони гуртом в одних думках чекали,
І сильний вітер з неба враз подув.
Наповнились Святим обіцяним Твоїм же Духом,
І стали мовами землі благовістить і говорить.

Бачиш, Батьку, в Тебе так швидко все буває,
Забравши Сина, Духа для землі послав.
Чому ж земля так довго вже чекає,
Обіцянки батькам і явлення Твого Святого Дня.

Ми в пошуку, у мирній битві слів Твоїх,
Сплели із них Тобі знамення.
В основі всі обіцянки Твої,
А нитки, нитки, Твої слова.

Не в гордості знамення це підняли ми для Тебе,
І в Дусі хай же зрозуміють віри всі.
Що від Єдиної в цей світ з’явилися ми крові,
І з’єднані Одним істинним Богом в Сині Його Христі.

Знамення Рай – Дуги по всьому світі повилося,
Вже сягнуло в інші світи.
В другий раз пошли Свого Ти Сина,
Обновити землю і таку вже зберегти.

Батьку наш, дай дозвіл нам тут на землі,
Премудрість з істиною повінчати.
І як невістку в українському вінку,
Тобі на вічні-віки дати.

Якщо клятви й заповіти для батьків Твоя сила є,
Нехай збудеться і нам, як у пустині тоді там.
Між гнівом і добром сила стіною стане,
І смерть живих ніколи не дістане.

Сам із нами будеш нашим Богом,
Бо що раніше вже мине, так Ти сказав.
Ні смерті, ні плачу, і ні хвороб уже не буде,
Бо вже земля буде новою, і небо буде вже нове.

Не довга в нас була розмова слова,
Батьку, прости, якщо не така мова.
Але любов Твоя дала знання,
Дар Божий – Вічне Життя.

25.11.2018р.
Україна, м.Рівне

Сергей29
Участник
Участник

Сообщения : 29
Дата регистрации : 2014-03-25

Вернуться к началу Перейти вниз

Вернуться к началу


 
Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения